Я ще вірю в людську порядність
Чи не я - може, вірить душа,
Хоч в житті зустрічаючи блазнів
Я їм навіть даю відкошА.
Та все ж вірю - коли дають слово
Не важливо чому, а дають,
Та ручитися стовідсотково
Можу я лиш за себе, мабуть.
Вірю я, в щирий погляд і очі,
Що з любов"ю всміхаються так,
Та в житті все було і я хочу
Про всі зради забути, однак...
Коли зраджують знову і знову
То душа так від цього болить.
Все одно я стараюсь полову
Від зерна у ділах відділить.
Бо в душі є щоденна потреба
Щиро вірити - в цьому вся суть,
Віра душу підносить до неба
В неї крила від віри ростуть.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2021
автор: синяк