Романтика... Мене ж Ви приручили словом.
І я була готова бігти по снігах,
Крізь віхолу колючу, дощ і норду гам.
Хоч темно-сірі хмари піднімали брови.
Ви називали ніжно: "мила жінко, рідна".
Але ж мовчали завжди про свою любов.
Нещирих не хотілося мені оков.
І біль скрапав, сльозила з неба пізня зірка.
Я не зізнаюсь, не зізнаюся ніколи,
Як відхворіла Вами в той далекий час,
Коли мої думки плелись, єднали нас,
І виходу не було з вогняного кола.
Я не зізнаюсь, не зізнаюся ніколи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2021
автор: Світлая (Світлана Пирогова)