Січень, сказав : мені "Прощай!"
Немов лебідь розпахнув крила.
Злетів, за обрій -небокрай
Зупинить, його я безсилла.
О, прощай, січню казковий!
Ти, мій лебедю срібнокрилий.
Лишив, мені лист кленовий
Сумую , за тобою милий.
Лютує, лютий хуртовина
Хто душу , захистить від стужі.
Стоїть, у смутку калина
Ронять, вітри її цвіт ружі.
Квітка, в'яне без любові
Тужить, за тим кого немає.
Цвіте, оживає у слові
Сонечко весни виглядає.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2021
автор: Чайківчанка