Я в ті краї вже не вернусь
Де солов'ї співали в вітах
Де в яблуках спекотне літо
Всі разом Україна й Русь
Там потяг кожен час в мосту
Літа котились непомітно
І ясний день був чимось плідним
Душа злітала в висоту
Я в ті краї вже не вернусь
В Бабусині ласкаві очі
Не потону в колись дівочі
В клітинку не знайду картуз
І свій баян не розтягну
На всі міхи веселу пісню
До війська проводах допізна
Крізь третю повернусь весну
О як же близько як далеко
Так рідні душі мов лелеки
Без вас і з вами в серці й днині
В щасливій і в жури годині
04.02.2021р.
Постскриптум: з одного боку життя на землі цікаве і пізнавальне, особливо в першій чверті (і то у кого ЯКОЮ вона ще випаде ця чверть)... Потім біляче колесо розкручується так, що і не зупинити - очі в розчепірку, часом від проблем... А потім період: анти або опти МІЗМУ. Найсумніше те, що найдорожчі душі ось іще йшли, та раптом падають, як доміно... І неждано опиняєшся зовсім без них... Тоді тримають нас на світі діти, онуки. А кому і з цим не поталанило? ...Зовсім сумно... Ну і сам час швидкоплинний... Ось мовби настає вже мудрість, ніби все розумієш, а голова мимовільно назад, назад в таке справжнє тепле минуле і його окремі фрагменти, що так ваблять смарагдовими розсипами БЕЗЦІННОГО...
Перевод на русский:
Постскриптум: С одной стороны жизнь на земле интересная и познавательная, особенно в первой четверти (и то у кого она какая эта четверть)... Потом беличье колесо раскручивается так, что и не остановить - глаза в растопырку порой от проблем... А потом период: анти или опти МИЗМА. Самое грустное что самые дорогие души падают и уходят, как домино. И вдруг оказываешься совсем без них... И держат нас на свете дети, внуки. А кому и с этим не повезло? ...Совсем печально... Ну и само время быстротекущее: наступает мудрость, как будто всё уже понимаешь, а голова произвольно назад, назад в такое настоящее тёплое прошлое и его отдельные фрагменты как манящие изумрудные россыпи БЕСЦЕННОГО...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2021
автор: Променистий менестрель