Скільки ще тих, що мають скласти крила,
Скільки таких , що не переживуть?
А рідним жити ніби вже й не сила,
Бо вони й справді ніби й не живуть.
Сьогодні знову страшна звістка ранить,
Чому ж все так - ООС. же - не війна?
Крокує смерть, так поруч ще з Майдану,
Тих, що забрала... В чому їх вина?
Немає слів - скінчились всі сльозами,
Там навіть Янгол втомиться вночі,
Живі там день і ніч в боях так само,
Або ж згоріли полум"ям свічі.
Де цьому край? Вбиває навіть тиша,
Що невідомістю вона також гнітить,
Слова молитви кожна ніч колише:
Війну цю тільки Бог може спинить.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2021
автор: синяк