не печалься, хлопче, не журись,
ми усі закінчуємо прахом
ображав чи зваблював колись —
ціниться лиш пісня твого страху.
закортіло, сильно запекло
вернеш гори чи на шиї зашморг
хтось девізом смалить "just be glow"
і кидає кості — нільську яшму.
ти прийдеш до точки тільки раз:
відправна, бо далі — щось неясне.
це життя — твій головний екстаз,
ти або клекочеш, або гаснеш.
хто сказав, що далі тобі зась?
хто будує вежі, карантини?
там манюська дірочка, вилазь,
напиши тепер свої картини.
не печалься, хлопче, не журись,
повстигаєш все, що тут замислив.
на нормальність часто всі велись,
та тобі оце не страшно, звісно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2021
автор: re_vanta