ні, ми не схожі, господи
зовсім! Нічим, нічим!
в кожного дикі досвіди,
і штормові дощі.
в кожного право вибору
і він на нім стоїть
в тебе — суха намібія
я — в льодові краї.
злий егоїзм лещатами
горло стискає й дух
світ тобі верещатиме
щось про любов і рух.
світ і мене коритиме
жахнуть морозні дні
я пробиваюсь квітами
мерзнути — не мені.
тихо куйовдить, шурхає
вітер у нас в косах
очі в обох зашугані
злився чи вже досяг?
бігти в безкраї прóстори
спроб — цих людських спокус
може ми схожі? господи...
може не шістка — туз?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2021
автор: re_vanta