з часом проходить, слабшає, гасне...
ні. просто фокус уваги уже
в іншому місці. ні вогнегасник
не знадобився, ні м'ятні драже.
плюнула, топчеш і далі по колу
криком, молитвами, бубном, тарó...
тільки ці зерна не того помолу,
а почуття залишають тавро.
темрява. зимно, очі у стелю,
ти вже й махнула - холод все стис.
грайся, танцюй в своїй власній оселі,
світло з тобою - угору дивись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2021
автор: re_vanta