Не вродить, дерево сухе
Щедро, солодких плодів.
Коріння, довге, глухе...
Зогнило, від холодів.
Добре дерево родить плід
Пірнатих, щедро вгощає.
А дике, чекає сонцесхід
Чорний, ворон над ним літає.
Старе, дерево одцвіло
І струхлявіла кора.
Молоде, цвітом розцвіло
Радіє,як поет від пера.
А одне, дерево квітне
А друге , в'яне, всихає.
Пташечці, є не привітне
Від дощу, слізки утирає.
Не зігріє, сонечко весни
Літнього дуба, граба.
Слухають, як шумлять ясени
Душу, муляє їх жаба.
Відшуміло, їхнє літо
Трави зелені в гаю.
Дивляться, на пишноквіти
Що цвітуть, у земнім раю.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2021
автор: Чайківчанка