Євангеліє(від Матвія)
Погляньте, на птахів небесних
Я не хочу , смерті...а вічне життя
Прости , грішну душу -святий Боже.
Ти, поверни з крутих доріг дитя
Дай , спокійний сон мені у ложе.
Дай, віднайти себе стати на ноги
Відчути, радість у божім слові.
І почути, голос святого Бога
Прийняти, метеоритний дощ у мові.
Я , хочу сісти за стіл з'їсти хліба
Спекти насущний хліб для всіх паску.
Щоб не зачерствіла ні жодна дрібка
Дякувати, за твою любов, і ласку.
Прости, Небесний Очте мої помилки!
Омий, ум щоб стати білішим від снігу.
Беззахисну, від недругів захисти
Дай, радіти життю божому світу.
Я приймаю, благословення- твій дар
І ти ,мене вчиш прощати ворогів .
Гавкають, пси ...каркає, ворон між хмар
Недруг, рве мій плід ... мій скарб,- моїх снів.
Не лукава , поділюсь усім віддам своє
Боже ,з чистим серцем іду до тебе .
Злобний люд, ласий на скарб добро моє
Топче, мій сад ...шукає, поживу для себе.
Вбогі ,духом... безсиллі, немічні слабкі
Прозрівають, у світлі божім очі .
Ми, немов небесні птахи на землі
Шукаємо, хліб ..у тьмі, Світло серед ночі.
А душі, не потрібно - чуже щастя
Є розум, і руки...Я ,збудую свій рай.
Попрошу, у Господа земні ласки
Витре, з очей сльози ...з душі ,мій жаль.
М Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901047
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2021
автор: Чайківчанка