Малянівський Василь Іванович
(06.01.1991 р. - 31.08.2014 р.)
Тобі сьогодні було б тридцять...
І ми б зібрались, як годиться,
В кафе чи вдома за столом.
Ти зустрічав би всіх з теплом.
Зібралися б усі свої,
Адже росли в одній сім’ї.
Прийшли б і сестри, і брати,
Своїх і діток привели б.
Лунав би сміх, вітальні тости...
І святкували б твої гості.
Тобі сьогодні було б тридцять...
Як кажуть: жити й веселитись…
Так, міг би жити й працювати,
Довчитись в виші, заробляти,
А літом десь відпочивати.
Закінчив би ремонт у хаті,
Придбав би техніки багато,
Адже ти так хотів машину,
Щоб в гості їздить до родини.
Тобі сьогодні було б тридцять...
Могли б і дітки народитись.
Була б і дівчинка, і хлопчик,
Меткий і спритний, як горобчик,
Для тебе - радість, нам - онуки,
І не ятрили б душу муки...
Тобі не буде більше тридцять,
Назавжди двадцять три лишилось
В степах Донбасу, на війні.
Лиш з журавлями навесні,
Ти повертаєшся додому,
А я вслухаюся: в якому,
В якому ти летиш ключі?
Чи голос подаєш мені?
І я гіркі ковтаю сльози,
Чекаю, поки вранці роси
Осушать сонця промінці
Й солоні краплі на лиці..
Тобі не буде більше тридцять...
А рана в серці все ятриться…
https://www.facebook.com/100023529889739/videos/848549962605992
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2021
автор: Ольга Калина