Дощ лив, всю нічку – без зупинки,
Виблискують, в смутку ялинки,
Бринять, на голочках краплинки,
Стікають кожної хвилинки.
Вітрець ні звідки враз завітав,
Душевну оду зимі співав,
Чом посварилася з морозом,
Нехай, засніжило би згодом.
Не квітнуть зорі. У полоні,
Немов сховалися в безодні,
Не зазиває й ніч у гості,
Ну не зима, а наче осінь.
У напівсні дерева й кущі,
Про зиму не пишуться вірші,
Хоч Новий рік і зустріли всі,
Земля не в білій ковдрі - в росі.
Давненько спить,зима фліртує,
Я жду, нарешті залютує,
І розмалює мороз шибку,
Й ялинки, одягнуться в шубки,
Завіта віхола крадькома,
Тоді відчую, що це зима.
04.01.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2021
автор: Ніна Незламна