Ну не зима, а наче осінь

Дощ  лив,  всю  нічку  –  без  зупинки,
Виблискують,  в    смутку      ялинки,
Бринять,  на  голочках  краплинки,
Стікають  кожної    хвилинки.

Вітрець  ні  звідки  враз  завітав,
Душевну  оду  зимі  співав,
Чом  посварилася  з    морозом,
 Нехай,  засніжило  би  згодом.

Не  квітнуть  зорі.  У  полоні,
Немов  сховалися  в  безодні,
Не  зазиває    й  ніч  у  гості,
Ну  не  зима,  а  наче  осінь.

У    напівсні  дерева  й  кущі,
Про  зиму  не  пишуться  вірші,
Хоч    Новий  рік  і  зустріли  всі,
Земля  не  в  білій  ковдрі  -  в  росі.

Давненько  спить,зима  фліртує,
Я  жду,  нарешті  залютує,
І  розмалює  мороз    шибку,
Й    ялинки,  одягнуться  в  шубки,

Завіта  віхола  крадькома,
Тоді  відчую,  що    це  зима.


                     04.01.2021р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2021
автор: Ніна Незламна