Догаздувалася людина,
змінивши клімат на планеті,
і сніг хіба лиш в інтернеті
десь запорошить полонину.
Зате бацили тут як тут.
Й, мабуть, від газів парникових
зігрівся цей триклятий ковід -
важкі хвороби атакують.
А є інакші - причаїлись -
мов злодій заховавсь за рогом.
Поки слова не вдарять дзвоном,
допоки геть не задихнулись
прості бажання та надії :
"Робіть щось уряди Всесвітні!
Впроваджуйте альтернативні
джерела іншої енергії!"
Бо є ще той резервний час,
що дивиться лицем малечі.
Ледь чутно залоскоче плечі
мені сумний у січні дощ.
Світлина з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2021
автор: Мандрівник