Давно нема твоїх дзвінків,
Знайомих кроків за дверима,
І слів твоїх, що я єдина
Та, що із мрій твоїх і снів.
Чому ж ці сльози на очах...?
Ті ж зорі сяють, сонце сходить,
В моє життя ти не приходиш,
Бо в кожного тепер свій шлях.
А наше спільне там давно,
Лишилося десь - за плечами,
Та сниться нам обом ночами,
Наше минуле - все одно.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2020
автор: синяк