[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=a2lIyVWqTBs[/youtube]
Кружляє птахом час у вишині
І з віком підлі, ще стають підліші -
Немає честі у роках, у сивині -
Бо зрадники досвідчені - ще гірші
Стара гадюка чахлика вдає:
Спасіть мене! - волає при дорозі
І косить на людей — чи може є,
Чи не пригріли вже таку ж на возі
Та самогубця, той, хто підбере,
Приречений, якщо гадюці вірить
Оббріханий, отруєний помре -
Він сам пустив, відкривши гаду двері
Гадаєте, що мало є таких?
Гадюк не видно. Видно гори трупів
Обдурених, обкрадених, дурних
Ягнят здихаючих, ошуканих і глупих
Про совість гада — навіть не питай
Змія укусить навіть коли сита
Тож близько до себе не підпускай,
А про любов - не варто й говорити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2020
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)