Подзвонила б до мами...
Я , б подзвонила до мами...
Та , мовчить, її телефон давно.
І я , дивлюсь у тумани
До зірок ,у небесне вікно.
Хочу, почути твій голос мамо!
І притулитись, до тебе ніжно.
Щоб збудила ,від сну мене рано
Зігріла,теплом у зиму сніжну.
О , прошу, прийди до мене у сни!
Порадь, і потіш ласкавим словом .
Як в дитинстві мене обніми.
Я так давно ,не чула твою мову.
Немає , моє матінки і небуде
І неможу ,її сліди віднайти.
Тисне,мене біль ножем у груди.
Матусю, моя рідна за все прости!
Від втрати, море сліз лл'є моя душа
І слухає ,як віттям шумлять ясени .
О, скільки ,хочу розказати я
Так не вистачає ,твоєї доброти.
Я хочу ,відчути ласку мами
на ключ, на замок закрита хата.
Сяє,вічне сонце під небесами
І шукає,тепло птаха крилата.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2020
автор: Чайківчанка