По життєвому йду полю, звик відверто говорити, чужій думці не дозволю, голос серця перебити! Чую, бачу, вмію, мрію, вірю, помиляюсь, можу, плачу інколи, радію, серце каже правду Божу! З всесвітом на одній хвилі, сподіваюся на диво, у життєвому горнилі, голос серця особливий…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2020
автор: Олег Князь