Разом ми все зумієм

Ти  помічав  колись  за  мною,  що  я  втомилась  біля  тебе?
Чи  може  на  обличчі  бачив  ти  трохи  смутку  біля  себе?
Чи  може  ти  думки  займаєш  у  роздумах,  що  я  не  хочу
Тебе  кохати...  І  незнаю,  як  це  тобі  сказати  точно.

Хіба  людина,  що  не  хоче,  відкриє  тобі  свою  душу
Розкаже  що  хвилює  серце,  захоче  віддаватись  дуже.
Я  вже  давно  тобі  відкрилась,  все,  що  в  мені  подарувала  
Я  не  зробила  б  цього  точно,  якби  тебе  вже  не  кохала.  

Хіба  людина,  що  втомилась  захоче  тобі  дати  більше  
Для  тебе  я  постійно  хочу  робити  щось  приємне,  швидше.  
Для  тебе  хочу  я  робити  якісь  дарунки  і  сюрпризи  
Ти  пам'ятай,  що  без  кохання  я  не  робила  б  цього  більше.  

Ніколи  привід  не  давала,  щоб  ти  засумнівався  в  тому  
Що  я  твоїм  життям  цікавлюсь  просто...  Мені  це  вагомо!
Я  розділяю  інтереси,  що  є  у  тебе  не  для  виду
Мені  подобається  все  це,  я  хочу  щось  нове  розкрити.  

Ні,  я  в  тобі  не  суміваюсь,  ти  знаєш,  я  тобі  відкрита  
Ти  знаєш  що  коли  з  тобою,  то  лиш  для  того,  щоб  любити.  
У  тебе  сумнівів  не  буде,  про  те,  чи  щиро  я  говорю  
Тому  разом  ми  все  зумієм,  ми  всі  проблеми  переборем.   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895457
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2020
автор: ІраБо