В душі наче в природі - міжсезоння
І ні весна, ні літо, ні осінь, ні зима,
Оголена душа нічним безсонням
Кому цікаво, що в ній є чого нема...
Моя душа тріпоче наче пташка
І бореться з негодою життя,
Летить навпроти вітру - так їй важко
Кому відкритися й зігрітись каяттям.
Обпечена думками мов багаттям
І плине час, міняючи пейзаж,
Душа моя так скучила за щастям
Життя у щасті - радість, не багаж.
Притихла, затаїлась - міжсезоння...
В природі теж як у моїй душі,
Десь випав сніг - прикрасив білим чорне
Ці почуття - то сльози, чи вірші...
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2020
автор: синяк