Не мною ж ся’ запалена зоря,
Не зможу відмінити кару Божу.
Творець мені дав статус бунтаря,
Я хрест несу...і скинути не зможу.
Нелегкий хрест у доленьки лихий,
Таким як я... нелегко в світі жити.
Та я щодень, продовжуюсь від мрій,
Щоби у світі цьому щось змінити.
Не раз було знаходився в журбі,
За крок переступав межу загину.
Живим виходив з бою в кіптяві,
Люблю свою безмежно Україну.
Заради Вкрайни все життя віддам,
Бо суть моя тут в дітках і онуках.
Любов свою до неї... не продам,
Сердечко в грудях доки моїх стука.
На вістрі богослів благословен,
Не промовчу приниження, не змовчу.
Я від Творця... безбашенний Овен,
І знову й знов... перо своє я точу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2020
автор: Волиняка