Осінній знову ранній сніг,
Такий холодний і гарячий,
У душу килимом проліг,
Мов почуття оті, юначі…
Як біла ковдра на бурштин,
Такий баґряново-осінній,
Вплітається узором в тин,
Та на душі проляже тінню…
Осінній знову ранній сніг,
Там, за вікном не на папері,
Вкриває чорноту доріг,
Й Зима вже стукає у двері…
Не дочекалась знов Зима
Календаря, щоб панувати,
Нам геть зіпсула листопад,
Мов й Осінь кинула за ґрати…
Осінній знову ранній сніг,
Для радості, а чи не дуже
Ще падолист припав до ніг,
Бо до Зими йому байдуже…
Для чого нам осінній сніг
Його нам й взимку забагато,
Навіщо нині вже Зима,
Якщо ще не зимове Свято..?
Осінній знову ранній сніг,
Хмарини витрясли відерце,
Неначе струм в душі пробіг,
В відкрите щастю кожне серце…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
17.11.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2020
автор: Lilafea