Я так давно тобі співав пісні ( акровірш )

[b]Я[/b]к    в  світі  посміхається  життя

[b]Т[/b]ихенько  розділяючи  етапи,
[b]А[/b]  ти  ховаєш  в  серці  почуття
[b]К[/b]оханням  доторкаючись  до  зваби.

[b]Д[/b]орога,  що  веде  у  зелен  гай,
[b]А[/b]  далі  стежка  в'ється  до  струмочку,
[b]В[/b]еличність  почуттів,  як  дивограй
[b]Н[/b]аспівує  мелодію  в  рядочку.
[b]О[/b]світлені  веселкою  місця

[b]Т[/b]оркає  гай  зеленою  красою,
[b]О[/b]й,  як    прекрасний  образ  твій  лиця,
[b]Б[/b]оюся  зникне  вранці  із  росою.
[b]І  [/b]  подарую  знову  я  мотив,

[b]С[/b]уцільне  щастя,  більшого  не  знаю,
[b]П[/b]рийду  у  гай,  навіть  в  період  злив
[b]І[/b]  сміло  прокажу,  що  ще  кохаю.
[b]В[/b]сесвітньою  красою  обійму,
[b]А[/b]  потім  ніжно,  трепетно  руками
[b]В[/b]  серде́ньку  я  кохання  поселю

[b]П[/b]ривітно  посміхаючись  думками.
[b]І[/b]  знову  прозвучить  в  житті  мотив,
[b]С[/b]хиляючи  серця,  як  в  унісоні,
[b]Н[/b]езнаю,  скільки  нам  іще  пройти
[b]І[/b]  лиш  душа  назавжди  у  полоні.






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик