Тривожать холодні осінні дощі.
Туман все навкруги бере в полон.
І мені здається,
що вже й молодь журиться.
Смуток на душі, на серці журба.
Осіння повінь, як дурман.
Діброви не шумлять,
склали свої крила,
прийшла дощова година.
Та й я ходжу-блуджу,
як тая корова не доєна,
з думками не веселими,
народилася ж такая не сміливая,
серце не відкрила,
злякала своє щастя,
а душа б`ється,
як птах сполоханий, в тузі -
нічим допомогти не взмозі.
Мряка заполонила Землю,
навкруги тяжкая тиша й дивовижна німота,
йде у цю темінь й самота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2020
автор: Svitlana_Belyakova