За віконечком десь сонце
Заховалося в туман,
Так туман любив обман,
Що сховав його в долонці.
Ранок так засумував
Я ж на сонечко чекав,
Десь в туманному полоні
Загубив я бистрі коні.
Не знайдуть вони дорогу
Гукну вітра на підмогу,
Щоб туман густий розвіяв
Хай всіх сонечко зігріє,
Вітер, він туману- ворог,
Прожене його він скоро,
Потрудився добре вітер:
І на небі сонце світить,
Промінцями всіх лоскоче
Зазирає прямо в очі.
Я скажу секрет вам, діти,
Друг- як тепле сонце літом,
З другом завжди легше жить
Добрих друзів бережіть.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2020
автор: синяк