Гамою звуків напружених
Вдарив по струнах гай.
Вітер гуде застуджений,
Стомлений холодом вкрай.
Сонну діброву, оголену,
Вкрила осіння імла.
Чи ж не тим вітром підхоплена
Поруч з тобою ішла.
Ні, не з тобою, самотньою,
З холодом так - віч-на-віч.
Щастям була безтурботною,
Та розродилася ніч
Затуманілою безвістю.
Де той омріяний рай?
Чи не весняною щедрістю
Кликав заквітчаний гай?
Що не збулося - минулося.
Замість тепла - холоди.
Долі навік розминулися,
Вже не вернемось туди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2020
автор: Тамара Шкіндер