⠀
Твоєму слову - не можна вірити,
⠀Бо несправжній. заблукав у чиїсь думки
⠀Годі вже зуби від злості шкірити.
⠀Врятований будеш. Коли? І ким?
⠀В твоїх марафонах серця́ не виживуть
⠀На твоїх дорогах замерзнуть враження.
⠀Спочатку приго́рнуть, а потім виженуть
⠀гострі слова, холодні, прока́жені.
⠀Приходиш тільки коли геть зле,
⠀після тебе - прірви, пожежі, марення.
⠀Я хочу кричати, прогнати, але!
⠀Окулярів рожевих не знімай з мене…
⠀Побудь ще трохи, уявним, впертим,
⠀Хвилину, день, або рік чи вісім
⠀Побудь ілюзією моїх завмерлих
⠀Рожевих скелець на переніссі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894597
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2020
автор: re_vanta