А це вже так

А  це  вже  так,  а  це  вже  так  і  буде.
І  буде  дощ,  і  сльози  ручаї.
Хати,  мов  мушлі,закривають  люди,
Вночі  лиш  я  і  спогади  мої.

І  буде  так,  бо  листопад  згадає,
Усі  тривоги,  радощі  й  жалі.
...Приходять  ті,  кого  уже  немає
На  цій  дощами  змоченій  землі.

І  так,  неначе  бачились  ми  вчора,
Немов  горох  всі  дні  переберем.
Про  всі  земні  печалі  поговорим,
Бо  там  на  небі,  вже  нема  проблем.

Поставлю  хліб  на  склянку  і  водичку,
Для  тих,  хто  вже  на  праведнім  путі.
...  і  слава  Богу,  перейду  цю  нічку,
В  своєму  не  безгрішному  житті.

А  там,  дивись,  і  день  новий  настане,
І  душі  в  рай  повернуться  назад.
Хоч  довга  ніч,  але  вставати  рано,
На  те  і  дощ,і  осінь...й  листопад...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2020
автор: majra