ПОВТОРНО ) 06.11.2020 12:47 )
Народ, молиться царю як іконі
Б'є , поклони ...і стогне від життя.
Вірить,язикатим ораторам -мамоні
Кусок хліба шукає убоге дитя.
Злигались , братва -привладні чини
Всякі шуліри, повії , злодюги.
І крадують,мільйонами з казни
І штампують, зброю для війн катюги.
Бійся ,своїх панів у вишиванці
У яких є влада, зброя -капітал.
Звуть,себе патріотами самозванці
І у рабство,записав народ -феодал.
Царі,живуть на широку ногу
Вілли,замки на березі океану.
Їм холуї клоняться ще з порогу
І всіх масони, ведуть в оману.
Кум,і сват стали королями
Дають,наказ слугам на вушко.
Не покірних,б'ють під дих ногами
Кидають,за грати...чи , на мушку.
Мажор, один одному подає руку
Купається,в сріблі-злоті -баблі.
І літає, важна птиця без звуку
За океан, моря на яхті, кораблі.
Запалює , феєрверки справляє бал
Ікра , заморські вина на столі.
І чуть,не трісне череватий васал
Все мало ,мало йому на землі.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2020
автор: Чайківчанка