Достукатись буває дуже важко,
До черствої, "бездушної" душі,
Вона відкритись людям не спішить,
Глуха вона напевно, бідолашна.
Так і звикає жити між людей:
Завжди холодна до чужого болю,
Нічого і не відає про волю,
Бо навіть не підходить до дверей.
У неї інший погляд на життя,
Про милосердя, мабуть, і не знає,
Сама від холоду буває замерзає,
Не чула вона слова - каяття.
Не стукай в таку душу, не гукай,
Вона сама в собі - все обнулила,
Коли б хоч раз і щиро полюбила
То й на землі уже пізнала б рай.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2020
автор: синяк