Вже падолист кружляє у дворі
І дощ частенько в гості заглядає.
Тополі пожовтіли на горі,
В осіннім полі морозець гуляє.
Він розгулявся молодий, завзятий,
Посріблив сухі трави у полях,
А вітер листя заходивсь з дерев зривати
І кидати безжалісно на шлях.
По тім шляху ідуть у осінь люди,
На радощах, з проблемами й жалем...
І топчуть мовчазним листочкам груди,
І в'яне той незвіданий едем.
Нажаль ,воно завжди отак буває,
Все пролітає , все мина в житті...
Вже пізня осінь в душу заглядає...
Летять роки... листочки золоті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Калинонька