Я просто Жінка, що живу, тому й жива,
Не дивна Лампа Алладінова чарівна,
В життя з душею й тілом теж прийшла,
Тому, мабуть, усім на світі цьому рівня.
Мене не варто ані терти, ні й трясти,
Бо дива надприроднього не створю.
Сама життям своїм прямую до мети,
Та про проблеми я нікому не говорю.
Господь створив мене не для чудес,
Не Лампою, що в серці Джина зберігає,
Христос за нас усіх й помер, й Воскрес,
То ж і від мене понад сил не вимагає.
Я просто Жінка, що живу, тому й жива,
Та, мабуть, й буду на цім світі білім жити,
Допоки Воля Божа оптимізм мій спонука
Боротись за життя, любити, щоб творити…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
04.11.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Lilafea