Хвощ

Як  тихо  чую  моросить
Зовсім  холодний  дощ
І  крапля  скрапує,  бринить
На  непомітний  хвощ

В  гаю  сховався  під  кущем,
Завмер,  як  ряд  думок,
Марніє  тихо  під  дощем
Де  виграє  струмок

Стебло  схилилося  де  хмиз  -
Листкам  забракло  світла,
А  їм  хотілося  без  криз,
Щоби  душа  розквітла

І  тягнуть  листя  в  далину,
Немовби  слабкі  руки,
Щоб  відновити  всю  красу,
Відчувши  теплі  звуки.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик