Як тихо чую моросить
Зовсім холодний дощ
І крапля скрапує, бринить
На непомітний хвощ
В гаю сховався під кущем,
Завмер, як ряд думок,
Марніє тихо під дощем
Де виграє струмок
Стебло схилилося де хмиз -
Листкам забракло світла,
А їм хотілося без криз,
Щоби душа розквітла
І тягнуть листя в далину,
Немовби слабкі руки,
Щоб відновити всю красу,
Відчувши теплі звуки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик