Вже третю добу дощ у місті,
Таким зустрів нас Листопад,
Притихли й співи на узліссі,
В природі все мов невпопад…
Дощ все навколо заливає
Асфальт, стежини і кущі,
З дерев вже листя опадає,
Вливаються до ночі й дні…
Спішать похмурі перехожі,
Неначе храми без дзвіниць,
Там є й усміхнені, й погожі –
Під масками ж не видно лиць.
Хтось вірить, що немає лиха,
Злий Вірус – видумка чиясь,
А інший сльози втер вже тихо,
Бо вкрила рідного сира земля…
Одні Хеллоуін ще святкують,
А хтось в окопах мокрих спить,
Когось вже й молитви дратують,
А інший з Богом прагне жить.
Та в кожнім серці є турботи,
Десь навіть й мрії ще живуть,
Нестерпний дощ, що від суботи,
Вмива напевно щастю путь.
Бо навіть дощ – це Божа Воля,
Щоб, мабуть, змити сум й гріхи,
Розквітла щоб нам краща доля –
Для України на віки!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
02.11.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2020
автор: Lilafea