А за вікном туманна мла
Чорні дерева ніби вдови,
Зносила осінь всі обнови
Минула чарівна пора...
Тепер туман приліг спочити
Між ним немов блукає сум,
І вітер листя всім на глум
Сипне під ноги вже сердито.
Десь журиться у хмарі сонце,
Вогнем калина лиш горить,
І цей вогонь ніби на мить
Теплом залишиться в долонці.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2020
автор: синяк