ПУСТКА ГНІЗДА…

А  тебе  принесли  мені  неба  вечірнього  зорі
В  ароматі  пахучої  кави,  в  шаленій  їзді...
Запалала  тобою,  як  Місяць  палає  у  морі,
Вечоровою  піснею  був  мені  в  щасті  та  горі
І  за  обрій  відбув,  звивши  пустку  в  сімейнім  гнізді...


Марія  Дребіт  (Голодрига)

Епіграф  до  новели  Ольги  Тихонової  та  Євгена  Тихонова  (№16),  з  четвертого  тому  «Херсонщина»,  мого  літературно-мистецького  проекту  «Соло  надірваних  струн»  (авторка  книги  Н.Хаммоуда)


малюнок  Марії  Дребіт  (Голодриги)  із  використанням  ші



08.09.2020                                                  Португалiя                



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2020
автор: VIRUYU