Осінні тумани блукають
Мов хмарами вкриті луги,
Нас доля уже не з'єднає
Окремо ми - мов береги.
Червона калина з вербою
У осені просять тепла
Ми тут і зустрілись з тобою
Тоді ця калина цвіла.
На щастя нам падали зорі
Співав соловей нам пісні,
І трави гойдались як море
Щасливі були такі дні.
А осінь накрила туманом
Те щастя забрала у нас,
Ще буде у росах світанок
І той солов'їний романс.
Але не для нас вже напевно
Калина і луг зацвіте,
Стрічаєм ми осінь окремо
Туман нагадав знов про те.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2020
автор: синяк