Розстелю я рушник, який доля мені вишивала
Він до серця проник, бо душа його чиста, як мама
І любов, доброта, то найбільша мені нагорода,
Кожен поштовх шиття відобразив життєву дорогу
Нитка чорна - в ній сум, і журба, і страждання,
А червона - любов та приємні кохані зізнання,
Переплетено все у букет колоритної гами,
Кожна думка бринить і дарує то радість, то драми
Ось біжить так життя, пролітає написана доля,
Із любові шиття линуть образи милі, чудові
І вплітається смак, що умить переплівся роками,
Серце стукає в такт, розмовляючи сміло думками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик