Людина загубила себе

Хоч  мова  народу  -  це  історія  і  почуття,
Це  голос  життя  кожного  покоління  в  країні
І  справжня  національна  цінність  земного  буття.
Чомусь  лунає  в  нас  не  гучно  це  слово:  "Людина".

Тож  нашим  людям  потрібні  артефакти  культури:
Поезія,  музика  і  драматургія,  кіно...
Людині  це,  як  кисень  для  дихання,  свободі  -  курс,
Душі  -  тепло,  яке  потрібне  вже  кожному  давно.

Сьогодні  в  країні  не  сприяють  цьому  наше  ЗМІ.
До  молоді  не  звичний  голод  приходить  "кисневий".
Нове  покоління  у  смаках  своїх  не  знає  мір.
Воно  вибирає,  що  пропонує  ефір  -  недруг...

І  легко  піддається  маніпуляціям  різним.
Ефір  робить  ідолів  з  них,  мабуть,  зомбує  розум.
А  влада  і  ЗМІ  стоять  на  боці  олігархів  скрізь.
Ось  звідкіля  простує  розпач,  розлад,  розділ,  розмах...

Життя  -  найвище    призначення,  це  творча  дорога...
Людина  загубила  себе  та  збільшилась  злоба.
Час  вносить  свої  корективи  від  мовчання  людського.
Розставим  критерії...  Люде!  Не  дайся  горю,  злу.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2020
автор: Маг Грінчук