Колись з тобою ми навіки розпрощались,
Звучить тривожна пісня і сумна.
Як хвилі в морі щастя вдвох купались,
Лишилась пам'ять назавжди одна.
Ми пару лебедів на озері зустріли,
Як приклад їх взаємин на роки.
Кохання зберегти все ж не зуміли-
Складний, життєвий шлях наш нетривкий.
Мені доводив, що сміливий і найкращий,
Тобі всміхалась завжди залюбки.
Було насправді лебедине щастя,
Ти був для мене вірний і палкий.
Забракло щастя і тепла небесній сині,
Об землю вдарив лебідь мій крильми.
Лишив слова відверті та красиві,
Крилате щастя вмилося слізьми.
І хто в любов тепер із нас коли повірить?
Так б'ється рима лебедем в душі.
Залишилась, як сум важка зневіра-
та про кохання зрошені вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2020
автор: Валентина Ярошенко