Ти памятаєш зорі вечорові,
Далекі мрії гріли, як вогні.
Які ж ті дні були для нас медові,
Їх пам’ятають коси золоті.
Приспів:
Сини змужніли, й виросли онуки,
Свої сліди лишають в полинах.
Твої кохана пестили їх руки,
Добро нехай посіють по світах.
Приспів:
Нехай у них по долі все складеться,
Любов твоя згодиться при нужді.
Удача хай від них не відвернеться,
Нехай веде їх янгол по житті.
Приспів:
Хоч на дворі давно гуляє осінь,
І первоцвіти наші тихо - тихо відцвіли.
В твоїх очах зорить багрянна просинь,
Сувій років, як ніжності скарби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891532
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2020
автор: Волиняка