А я щасливою була:
Від щастя мліла,
Неначе воду з джерела,
Пила й хотіла,
Воно торкалося душі:
Було зі мною,
Але враз стали ми чужі,
Нема спокою.
Весна вже наша відцвіла.
Минуло й літо,
Так наче порохом іржі
Серця покрито.
Дороги наші розійшлись,
Мабуть назавжди,
В мої ти очі подивись,
Побачиш правду.
Були щасливі я і ти
Тепер нарізно,
Могла любов наша цвісти.
Та стало - пізно.
І плаче листям золотим,
За нами осінь,
То діамантами під ним,
Сльози чи роси?
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2020
автор: синяк