Колись , я була гарна і молода
Заглядали парубки на мою вроду.
А час , біжить швидко як бистра вода...
Все ,міняється в житті як погода.
А колись ,були кузні і ковалі
І кували,підкову щастя для долі.
Летіли,як вітер дикі коні гніді
Де колосились,жита у чистім полі.
О , викуй ковалю ключі золоті!
Для мого серденька щастя -долі.
Щоб не знала смутку,журби у житті
Злітала,у мріях де сяють зорі.
Колись,були майстри руки золоті
Орачі,сівачі... орали,сіяли зерно.
На все,село співали веселі пісні
Грали,весілля і лилось мед -вино.
А на одній горі,цвіте синій льон
А на іншій горі в житах -червоний мак.
Біжу,у надвечір'я в казковий сон
І кружляю,над тихим раєм як птах.
О прошу,тебе доле , доленька моя!
Поверни , мою весну-літа молоді.
Там жде,у садочку рідна мати моя
Тато,господарює... Сміється , мені.
Колись була я гарна молода
Цвіла трояндою у вишневім саду.
Відлітають ,журавлями вдаль літа
Сяють,із зоряного променаду.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2020
автор: Чайківчанка