Завітала осінь - у гості у наш сад
І встеляє , до ніг килим багряний.
Розплітає у верби коси -Листопад
На крилах,лечу до тебе коханий.
О , яка неповторна блаженна мить!
Розсипає осінь - на коси листя золоте.
Малює ,дерева... верховіття -золотить
Дарує, прекрасний час -небо голубе.
Глянь,сонце купається в багрянцю?!...
Пригощами,сипле проміння золоте.
Я , запрошую на білий вальс , до танцю
І закружляю,як вітер листя тебе..
Осінь , срібною ниткою пряде, гаптує
Одягнула,у вуаль -Бабине літо.
Від сонечка, тепла душа цвіте, квітує
І як троянда, радіє -білому світу.
З тобою,зустрінемо заметіль зими
Розпалимо,у серцях вогонь любові.
Заколише , солодкий сон до весни
Намалюють,казку нам ясні зорі.
Ловлю,промінчик сонця у долоні
Щоб подарувати тобі тепло земне.
Біжать,дні за днями як бистрі коні
Прошу, тебе коханий зігрій, ще мене.
М. Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2020
автор: Чайківчанка