ЗАВІТАЛА ОСІНЬ У НАШ САД

Завітала  осінь  -  у  гості  у  наш  сад
І  встеляє  ,  до  ніг  килим  багряний.
Розплітає  у  верби  коси  -Листопад
На  крилах,лечу  до  тебе  коханий.
О  ,  яка  неповторна  блаженна  мить!
Розсипає  осінь  -  на  коси  листя  золоте.  
Малює  ,дерева...  верховіття  -золотить
 Дарує,  прекрасний  час  -небо  голубе.
Глянь,сонце  купається  в  багрянцю?!...
Пригощами,сипле  проміння  золоте.
Я  ,  запрошую  на  білий  вальс  ,  до  танцю
І  закружляю,як  вітер  листя  тебе..
Осінь  ,  срібною  ниткою  пряде,  гаптує
Одягнула,у  вуаль  -Бабине  літо.
Від  сонечка,  тепла  душа  цвіте,  квітує
І  як  троянда,    радіє  -білому  світу.
З  тобою,зустрінемо  заметіль  зими
Розпалимо,у  серцях  вогонь  любові.
Заколише  ,  солодкий  сон  до  весни
Намалюють,казку  нам  ясні  зорі.
Ловлю,промінчик  сонця  у  долоні
Щоб  подарувати  тобі  тепло  земне.
Біжать,дні  за  днями  як  бистрі  коні
Прошу,  тебе  коханий  зігрій,    ще  мене.
М.  Чайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2020
автор: Чайківчанка