Ой, скажіть ромале, що маю робити,
Горю, закохався, всі думки про неї,
Лебідка- красуня, я ж не зможу жити,
Уві сні щоночі, несу орхідеї
Ой, як би ж то знала, що причарувала,
То може б кохала, як нічка зоріла,
Соловей співав би і ти цілувала,
Щоб ми йшли пліч- о - пліч доленька веліла.
Думка немов хвиля, море лазурове,
Чи зірку спитати, світить ясно – ясно,
Чому сни тривожиш, що ж робиш любове!
Душеньку бентежиш - ти мені навмисно?
Вишневий світанок, умлівають роси,
Подарую квіти й серденько в придачу,
Я горю бажанням розплітати коси,
Ні, з горя нап`юся та й гірко заплачу.
Схил крутий, долина, вогнище палає,
Зорі між хмар чорних - розбрелися долі,
Циган у спокусі, гітара ридає,
Нам разом не бути - ми різні по крові.
05.10.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2020
автор: Ніна Незламна