Посміхнулася зірка із неба,
Сама можливо закохалась.
Закоханих вітала від себе,
І новий шлях їм простеляла.
Летіли дні і довгі хвилини,
Мимохідь її щастя пливло.
Впала у відчай тая дівчина,
Адже за двадцять їй було.
Своя доля у кожного різна,
По різному складає шляхи.
У когось буває любов пізня,
Комусь рання іде навпаки.
Справжнє щастя кожного чекає,
Те вдається нелегким шляхом.
Адже воно собі ціну знає,
Не біжить попереду й бігом.
Чекала і зірка справжнє щастя,
Комусь вдалось любов довести.
Світила і гріла найкраще,
Сильне почуття живе завжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2020
автор: Валентина Ярошенко