Смерть

Біль  ніколи  не  промахнеться
Занадто  широкий  розмах  крил
У  мене  заклали  цієї  ночі
Мільйони  і  тонни  кам`яних  брил

Це  -  окупація  мого  мозоку
Це  -  екзекуція  нервів  і  сил
Це  був  замах  на  мою  долю
Зброя  -  запах  свіжих  могил

Немає  сенсу  шукати  істину
Спіраль  дуже  різко  обривається
Смерть  -  емансипована  жінка
Що  і  коли  їй  забажається

Все  довкола  викрикує  символами
Під  ногами  танцює  спрагла  земля
Це  я  мабуть  забула  принести
Жертву  до  вівтаря

Закінчиться  і  ця  феєрія
З  білими  крилами  у  небуття
Бій  курантів  гострий,  як  лезо
По  дециметрам  ріже  життя

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=88983
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.08.2008
автор: Катя Куприна