Віра

Я  не  жалкую,  що  літаю  в  мріях.
Думки  про  тебе  не  закреслить  осінь,
Бо  сонячна  іскриться  зранку  віра
Перемагає  прохолоду  босу.

Хоч  вересень  іде,  художник  вільний.
Вже  фарби  підбирає  для  обійстя.
Журливість  не  поранить  думку  сіллю.
Мов  квіти,  пахне  листя  золотисте.

Я  відчуваю,  що  у  нас  взаємність.
У  кожнім  слові  -  літа  відголосок.
І  вірю,  що  та  зустріч  недаремна.
Хіба  забудеш,  як  ти  пестив  коси?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)