Умовила сестра за доньку – брата
Аби улаштував у інститут.
Та з першого ж семестру студ.малятко
Аж рюмсає: не люблять її тут:
«…В’їдається, чіпляється учителька,
Сама ж, як лектор, мов свічки́ – в буран»
І дядько – так: відповідальним гвинтиком,
Племінницю – у інший ВУЗ, мов пан!
Рік, два, чи більш, й одного дня в свята, німецькою
Поважно до студентки дядько взявсь.
А та й теперешній не знає час, й в агресії -
Знов за́ викладача: «Ти б знав… оця…».
Тут родича вкололо: що за ди́вниця?
Й - на сайт, де призвіща ледачих, встидниця.
І …гірко зиркнув, кров’ю, на племінницю.
Й зателефонував тій, першій вчительці.
14.09.20р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2020
автор: Юхниця Євген