НАСНИЛАСЬ МЕНІ ДОРОГА
Снилась , у дитинстві довга - довга дорога
Що від села , прокладають шлях для поїздів.
По полю , рейки і моя душа розлога...
Босоніж , іде шукати долю між вітрів.
Іду, з торбою на своїх плечах у світи
невгамовні вітри шарпають в різні боки.
У вірш , складаю рими свої важкі думки
Дивлюсь, як швидко виросли малі осоки.
Я , знову бачу, той самий самісінький сон
І від села , по -полю є рейки для путі.
Світає... Сяє, сонце... Ніч , іде за горизонт
Вчорашній день, як мрія злетіла на коні.
Здалека, бачу дуба на відстані руки
Вербу, тополю на роздоріжжі край доріг.
Все, змінилось... і у зажурі, шумлять ліси
І я , йду пішки додому на рідний поріг.
До залізниці , не прокладені дороги
Буси ,ходять в день лиш , два рази до села.
Я питаю , себе... у Всевишнього Бога
Чому , на моїй Вкраїні немає добра?....
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2020
автор: Чайківчанка