--Я, мамця, кинула об’яву на роботу.
--Але ж ти - вчителька!!..
--На додаткову, чи…
Ти розумієш, з’їли всю малі сволоти.
Урок зривають, їм знущатися, як пчих.
І обзиваються, на камери фільмують
--А ти одразу клала край непослуханню?
--Не пам’ятаю, мамо. Їм - дешеву тюльку.
Зарплат - нема, батьки бешкетників – в засланні.
--Де-де?
--На заробітках, де. ! розлучені є, злі.
--Така професія.
--А одягтись за що́?
Вже й кислотою обілляв один дебіл.
А вчора ки́дались у дошку аличо́ю.
--Ти чуєш, доця, ти б за них
Так думала: красуньки!
--Я розумію, пацани…
Від зубоскальства зводе шлунок.
P.S.
Дитина й мати вийшли за поріг.
Гілки дерев погоджено кивали.
У початковій, з вересня, порі
Викладачі себе міцнили, хто – як, й кавою.
12.09.20р. ( «Коли буллінг …вчителів» )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2020
автор: Юхниця Євген